Бухар-жирау: твори, спадщина та факти біографії

Хто такий Бухар-жирау? Бухар-жирау Калкаманули в пам’яті народу представлений як один із великих мислителів Степу. Він відомий як талановитий автор поетичних роздумів про долю народу. В історію увійшов як головний радник Абилай хана.

Рік народження мислителя точно не встановлений, називають 1668, 1685 або 1693 рік. Народився він неподалік від Бухари, тому за давньою тюркською традицією отримав ім’я Бухар, що означає ‘осередок вченості’.

Предками хлопчика були старшини роду Аргин. Його батько Калкаман як батир прославився в боях із джунгарами. Перші 7 років, як свідчить легенда, хлопчик залишався глухонімим. Він потрапив у смерч, після чого став чути і говорити, але висловлювався віршами. При цьому проявився його гострий розум і здатність до імпровізації.

Обдарованого підлітка батько відправив навчатися в медресе Кокелдаш у Бухарі, де той став найкращим учнем. Після медресе він продовжив освіту в Дамаску (Сирія) у провідному мусульманському вищому навчальному закладі. Тут юнак здобув блискучу освіту, знання арабської, перської, ойратської та китайської мов.

Повернувшись до Бухари, молодий чоловік був деякий час радником еміра, потім переїхав до столиці Казахського ханства міста Туркестан. Бухар Калкаманули став наставником (муддаріс) у медресе в Карнаку поруч зі столицею. Як пишуть автори статті про творчість жирау, він змінив навчальний процес у медресе, який раніше був спрямований тільки на запам’ятовування Корану. Новий викладач зробив обов’язковим вивчення арабської мови, логіки та ораторської майстерності, законів. При цьому заняття він проводив у пісенній формі, що було звичніше казахам і краще запам’ятовувалося.

У молодості Бухар-жирау деякий час служив бієм (суддею), проявив себе як знавець законів. За Тауке-хана став помітним державним діячем. Поряд зі знаменитими біями він складав текст «Жети Жарги» — першого в історії Казахстану зводу законів, який було ухвалено 1710 року. Його знання стали в пригоді під час формування норм адміністративного, кримінального, цивільного права, правил землекористування, а також у розділах про податки, сімейні відносини.

Уже в зрілому віці, після 60 років, у біографії Бухар-жирау сталися найважливіші події, які пізніше називали золотою сторінкою в історії казахів. На початку 1770-х років він стає спочатку наставником, а потім і головним радником молодого султана Середнього жузу Абилая. Хан прагнув об’єднання всіх жузів у єдину державу.

Бухар-жирау побачив геній хана Абилая, повірив у нього, став ідейним натхненником його починань. Умілий дипломат і знавець мов Бухар-жирау побував з Абилаєм у всіх суміжних країнах. Він передбачав сприятливий час для початку походів, давав мудрі поради в складних ситуаціях.

Скільки років прожив Бухар-жирау? Дата смерті Бухар-жирау теж точно не відома, називають і 1781, і 1787 рік. З урахуванням невстановленої дати народження важко визначити, скільки років становив його життєвий шлях. Вважається, що він прожив понад 100 років.

Поховання Бухар жирау виявлено в Баян-Аулі. У 1993 році над ним зведено мавзолей.

Творчість Бухар-жирау

Чим відомий Бухар-жирау? Невмирущу славу цій історичній особистості принесла його поетична творчість. Жирау називали співаків-імпровізаторів, які давали цінні поради, закликали до справедливості, моральності та добра. Крім того, жирау зберігали знання про історію родів і племен, ставали носіями національної ідеї.

Бухар-жирау свої твори не зберігав. До нашого часу дійшли понад 1200 рядків, записаних його сучасниками. Їх зібрав онук поета вже наприкінці XIX століття. Записи творінь Бухар-жирау продовжують знаходити в зарубіжних архівах (російських, китайських, узбецьких).

Як у народі прозвали Бухар-жирау? Найпопулярнішим імпровізаторам народ давав поважні назви. Бухар-жирау називали «комекей ауліє» — «свята гортань», з якої лилася віща поезія.

Дослідниця творчості Бухар-жирау Асем Абдурахманова називає його головною темою пристрасну любов до свого народу і батьківщини. Казахам загрожували джунгари, їхні землі опинилися в лещатах між двома гігантами — Росією та Китаєм. Для збереження країни треба було долати родові та племінні чвари, дрібні кланові інтереси.

На такому історичному переплетенні проявився феномен Бухар-жирау. Поет усвідомлював необхідність національної єдності, вважав Абилай хана діячем, здатним реалізувати ідею єдності. Ці ідеї звучать у його поемі «Сабалак» і віршах:

  • «Ай, Абилай, коли я тебе побачив»;
  • «Коли було велике лихо»;
  • «Ах, уже цей час»;
  • «Благопобажання»;
  • «Абилай, ти в 11 років».

Автор жирау мав право вказувати правителю на помилки й омани. Він дозволяв собі те, що не міг ніхто з оточення хана, застерігав від зайвої деспотичності, від марнославства. Як учитель, порадник, він по-дружньому міг порадити загасити гнів, нагадував, що правитель має дбати про свій народ. Такі його жирау були голосом народу і перетворювалися на орган публічної влади:

  • «Я кажу»;
  • «Подбай про свій народ».

У творчості Бухар-жирау порушувалися морально-етичні проблеми, теми взаємовідносин людей, тема братерства і справедливості:

  • «Якщо не відповім хану»;
  • «Через 12 місяців повернеться літо»;
  • «Старий друг не стане ворогом»;
  • «Багато пролилося крові».

Відбилися в його творчості питання етики, традиційні для народної поезії теми повчань, виховання. При цьому вважав головним бути вірним Богові й мусульманському обов’язку, уникати злодіянь і невігластва.

Творчість Бухар-жирау стала значним внеском у формування національної самосвідомості казахів. Художня цінність творів дозволяє назвати його одним із засновників казахської літератури.

Позначки:, , , , , ,
close